Скачать с ютуб Тлумачення права в хорошем качестве

Тлумачення права

00:00 Вступ 2:57 Поняття тлумачення права 17:33 Види тлумачення права 33:04 Методи тлумачення права Інтернет-ресурси з дисципліни "Теорія держави та права (ТДП)": Група Теорія держави і права (ТДП) https://vk.com/theoryofstateandlaw Група Теорія держави та права (ТДП) Телеграм https://t.me/theoryofstateandlawtgp Індивідуальні консультації з дисципліни "Теорія держави і права (ТДП)" https://docs.google.com/document/d/1M... 1. Поняття тлумачення права Наука тлумачення текстів, зокрема і правових, називається герменевтикою. Юридична герменевтика займається розробкою проблем тлумачення різних юридичних текстів, термінів, понять та юридичних норм. Як складова вона включає теорію тлумачення права. Тлумачення права є з'ясування і роз'яснення сенсу правових норм. Часто у цьому контексті використовується також термін «інтерпретація права». Термін «інтерпретатор» означає людину, яка розуміє тексти; інтерпретувати – отже, розкривати те, що незрозуміло здавалося б. Тлумачення права передбачає з'ясування та (або) роз'яснення сенсу правових норм; альтернативний союз «або» тут вживається внаслідок того, що роз'яснення не завжди може мати місце. Уяснение – це розкриття змісту норми права «для себе», т. е. передбачається виявлення тлумачем значення і змісту тексту правової норми собі (герменевтика). Роз'яснення – це розкриття змісту норми права «інших», т. е. передача тлумачем значення і змісту тексту правової норми інших суб'єктів правової діяльності (риторика). Тлумачення права має свідомо-вольовий характер. У процесі застосування права його тлумачення здійснюється завжди (якщо це тлумачення з боку правозастосовника), незалежно від того, чи реалізує правозастосовник правову норму, виражену за допомогою зрозумілих термінів, або стикається з так званими оціночними та іншими неясними або неточними положеннями у змісті норми. В інших, крім правозастосування, ситуаціях реалізації права його тлумачення не завжди може мати місце – наприклад, воно відсутнє, якщо учасник правовідносини веде себе правомірно, але не знає про існування норми, що дотримується. Таким чином, тлумачення права – це інтелектуально-вольова діяльність суб'єктів правових відносин щодо з'ясування та (або) роз'яснення значення та змісту текстів правових норм. 2. Види тлумачення права Існують два основні види тлумачення: Офіційне; Неофіційне. Офіційне тлумачення дається спеціально уповноваженими представниками державних органів та має обов'язковий для правозастосовника характер. Офіційне тлумачення насамперед ділиться на два типи: автентичне (від грецьк. autentikos - справжній, що виходить з першоджерела) - тлумачення, що здійснюється власне суб'єктом, що створив правову норму, що інтерпретується; делеговане (іноді також легальним) – тлумачення інших суб'єктів, уповноважених цього. Є також інша класифікація офіційного тлумачення: казуальне (від лат. сasus - випадок; тобто для конкретних випадків); нормативне (для всіх випадків та осіб, які підпадають під юрисдикцію суб'єкта тлумачення). Неофіційне тлумачення, у свою чергу, поділяється на три типи: професійне – дається особами, які професійно займаються юридичною діяльністю: слідчими, адвокатами, суддями, прокурорами, юрисконсультами; доктринальне – тлумачення, яке здійснюється вченими, викладачами у межах системи наукових правових ідей; Звичайне – тлумачення, здійснюване особами, які мають ні науковими, ні професійними знаннями про право. 3. Способи тлумачення права Спосіб тлумачення права можна визначити як сукупність засобів (прийомів) з'ясування значення та змісту тексту правової норми. До основних способів тлумачення права входять: граматичний, історичний і логічний. Спосіб перший: граматичний (іншими словами – філологічний, мовний) – передбачає семантичний, морфологічний та синтаксичний аналіз значення та сенсу правової норми. Він пов'язаний із вербальними текстами, знаковою системою. Наприклад, у такий спосіб ми не можемо інтерпретувати зображення. Береться мова - наприклад, російська, і за допомогою неї здійснюється інтерпретація. Спосіб другий: історичний (іноді цей спосіб позначається як історико-психологічний чи історико-політичний). Йдеться про ситуації, коли, крім граматичного аналізу, у процесі тлумачення ставляться питання: про що думав автор, коли писав нормативний текст (або чим керувався колективний суб'єкт правотворчості); у якому соціально-політичному (історичному) контексті створено відповідний текст? #Роман_Мельниченко #тгп #теорія_держави_і_права #право #мельниченка #правознавство #просто_о_праві #підготовка_до_заліку #підготовка_до_іспиту #лекція #юриспруденція #юрист #вільний_юридичний_факультет #лекції_по_теорії