Из-за периодической блокировки нашего сайта РКН сервисами, просим воспользоваться резервным адресом:
Загрузить через dTub.ru Загрузить через ycliper.com Загрузить через ClipSaver.ruУ нас вы можете посмотреть бесплатно Веди Мене ---український рок-блюз--- на слова Юрія Лазірка или скачать в максимальном доступном качестве, которое было загружено на ютуб. Для скачивания выберите вариант из формы ниже:
Роботам не доступно скачивание файлов. Если вы считаете что это ошибочное сообщение - попробуйте зайти на сайт через браузер google chrome или mozilla firefox. Если сообщение не исчезает - напишите о проблеме в обратную связь. Спасибо.
Если кнопки скачивания не
загрузились
НАЖМИТЕ ЗДЕСЬ или обновите страницу
Если возникают проблемы со скачиванием, пожалуйста напишите в поддержку по адресу внизу
страницы.
Спасибо за использование сервиса savevideohd.ru
Слова: Юрій Лазірко Створення відео і анімація: Юрій Лазірко 👉 Інший Юрієвий блюз тут / Other Iouri's blues is here: • Iouri's Blues © Iouri Lazirko Music Музика: згенеровано у нейронній мережі #IouriLazirko #ЮрійЛазірко Мої вітання Друзі. Так буває, ото перешуркував старі твори і надибав на ось цей. Виявляється, що і англомовний варіант колись написав до нього... Не буду розжовувати про що ця пісня - надаю поле для роздумів... Якщо я не був тут для когось зрозумілим - то уклінно вибачаюсь. А так - щось повинно бути у людини - до чого вона тягнеться і що прагне, помиляючись, поборюючи власні вади і страхи... 💛💙✌🎸 Текст: ------- Чого накоїв, що вчинив? Чим дихають твої вітри, хто збереже для них відрив з вакантних мушель, як від них ітиме за вогнями дим? Мене ж по натяку веди. Тепло тремтливе. У руках Любов зігрію я колись, де ще гойдання збереглись колиски світу. Зачекай, я знаю, я живий – ти тут, в дощі збираєш гіркоту. Долоні падають униз – покрова на пруги чола, де не засне ніяк хула. Ховаю жаль у плач без сліз, ці блискітки. Їх бальзамуй, в очах порожніх зазимуй. Попробуй сонце принести у срібно-місячнім ковші, надії – рани для душі, бажання зцілення. Зайди в це скоро, що зарано знов, мов кисень у голодну кров. Не дай затнутись, я затих... Oсічко, у затишші гри чим дихають твої вітри, з вакантних мушель, як від них ітиме за вогнями дим? Веди мене туди – де ти!