Скачать с ютуб Two from Zoo - Мёртвое дерево (Елена Войнаровская / Flёur cover) в хорошем качестве

Two from Zoo - Мёртвое дерево (Елена Войнаровская / Flёur cover)

Two from Zoo потрапили до альбому-триб’юту Олени Войнаровської, солістки гурту Flёur. Ми обожнюємо музику Олени і стежимо за нею вже багато років. Одного разу нам пощастило потрапити на концерт Flёur у Львові і це була магія в чистому вигляді. Її голос - це діамант, його впізнаєш із тисячі, він абсолютно унікальний. Як і її пісні ❤ Колись давно ми випадково знайшли домашні записи Олени ще за 1999 рік. Нас вразило те, наскільки душевними були ті пісні, незважаючи на якість. Талант пробивав якість. В них був настрій, емоція, відчай, радість, щастя, неймовірний голос... Ці записи були ніби з якогось іншого життя, з неіснуючого часу і періодично ми поверталися до них та слухали ще і ще. Протягом існування гурту Flёur багато з цих пісень вийшли в студійній версії, проте, деякі з них так і не побачили світ і нам завжди хотілося дати цим прекрасним творінням друге життя, вони цього точно заслужили. Тож коли ми випадково побачили, що готується альбом-триб’ют - сумнівів не залишилось: треба робити! 🦊🐺 Слухати тут: https://band.link/Cy9Gs Про пісню «Мёртвое дерево»: Пісня, повна відчаю. Пісня-трагедія, неймовірно сумна, але в той же час в ній є якась надія. Пісня-опір. Коли ти не можеш прийняти те, що вже сталось, відмовляєшся вірити і готовий зробити все, що завгодно, щоб повернути час назад, навіть «собрать все слезы до капельки» і надіятись, що це поможе. Дуже символічна та метафорична пісня, яку неможливо співати без емоцій. Лише на надриві. Пісня - оголений нерв. Текст: По весне холодный лес оживает вновь, Просыпаются деревья в цвету. Лишь одно стоит на холме безжизненно, Без листьев старый сломанный дуб. Это дерево глупая молния Расколола безжалостно надвое И теперь я в слезах на коленях Обнимаю безжизненный высохший ствол. Или руки мои слишком слабые, Или слёз моих недостаточно, Чтоб тебя оживить И опять заставить дышать. Или ты меня больше не слышишь, И слова мои будут напрасными И прибудет навеки в трауре моя душа... По весне холодный лес оживает вновь Просыпаются деревья в цвету, Лишь одно стоит на холме безжизненно, Без листьев старый сломанный дуб. Я не верю, что всё потеряно, Соберу все слёзы до капельки, Чтоб полить своё мёртвое дерево, Может быть, моей нежности хватит И ты оживёшь... Или руки мои слишком слабые, Или слёз моих недостаточно, Чтоб тебя оживить И опять заставить дышать... Или ты меня больше не слышишь, И слова мои будут напрасными И прибудет навеки в трауре моя душа... По весне холодный лес оживает вновь Просыпаются деревья в цвету, Лишь одно стоит на холме безжизненно, Без листьев старый сломанный дуб...