Скачать с ютуб Київ 6.05.2024. Майдан Незалежності - спогади Революції Гідності в хорошем качестве

Київ 6.05.2024. Майдан Незалежності - спогади Революції Гідності

Київ 6.05.2024. Майдан Незалежності - спогади Революції Гідності. Майда́н Незале́жності — центральна площа Києва. Розташований між Хрещатиком, вулицями Бориса Грінченка, Софіївською, Малою Житомирською, Михайлівською, Костельною, алеєю Героїв Небесної Сотні, вулицею Архітектора Городецького та провулком Тараса Шевченка. Історія До кінця X століття ця місцина, як і весь теперішній Хрещатик, звалася Перевісищем і була болотом. Там, де тепер починається Софійська вулиця, була Лядська брама, що вела до Верхнього міста. На території майдану в XVIII столітті збудували кам'яні фортечні мури та так звані Печерські ворота, які існували до 1833 року. Наприкінці XVIII — на початку XIX століття являв собою пустир — так зване Козине болото. До нього підходили оборонні вали, край підніжжя яких була насипана гребля і стояв водяний млин. У 1730-х роках тут з'явилися перші дерев'яні, а в 1850-х — кам'яні будинки. У 1869 році місцина дістала назву Хрещатицька площа. До 1871 року на майдані був ринок, відбувалися циркові вистави, гуляння. 1851 року на майдані споруджено першу велику цегляну будівлю — будинок Дворянського зібрання (архітектор Олександр Беретті; тепер на цьому місці будинок Федерації профспілок України). 1876 року, після спорудження Міської думи за проєктом архітектора Олександра Шіле, (зруйнована у вересні 1941 року радянськими радіокерованими мінами), площа дістала назву Думської. XX століття 1912 року — поблизу майдану збудовано Хмарочос Гінзбурга, перший хмарочос України. Вересень 1913 року — перед будинком Міської думи урочисто відкрили пам'ятник Петрові Столипіну (зруйнований 16 (29) березня 1917 року). Лютий 1919 року — у будинку № 2 працювала радянська комендатура міста, яку очолював Микола Щорс. Березень 1919 року — площа отримала назву Радянська. 1922 рік — на майдані встановили пам'ятник Карлові Марксу (скульптор Йосип Чайков; у 1930-х роках демонтований). 1935 рік — Радянський майдан перейменували на майдан імені Калініна (на відзнаку 60-річчя Михайла Калініна), у 1944 році цю назву було підтверджено. У 1941—1943 роках під час нацистської окупації майдан мав назви Думського та Майдану імені 19 Вересня. 1961 рік — відкрито 16-поверховий готель «Москва» (2001 року перейменовано на готель «Україна»). 17 грудня 1976 року була відкрита станція метро «Площа Калініна» (з 17 жовтня 1977 року — «Площа Жовтневої революції», з 26 серпня 1991 року й донині — «Майдан Незалежності») 1977 рік — на площі встановили монумент Великій Жовтневій соціалістичній революції (демонтований 1991 року). Після реконструкції отримала назву площа Жовтневої революції, на честь Жовтневої революції 1917 року[9], назву площа Калініна дістала теперішня Михайлівська площа). У 1989 році обвалилися колони порталу Київського головпоштамту, внаслідок трагедії загинуло 11 осіб. У 1990 році на площі відбувалося голодування студентів, яке надалі отримало назву Революція на граніті. XXI століття Серпень 1991 року — площа отримала сучасну назву на честь проголошення Україною державної незалежності. Варто відзначити, що в побуті назва майдан Незалежності використовувалася вже з 1990 року, цю назву зафіксовано під час Революції на граніті в жовтні 1990 року. 2001 рік — проведена реконструкція майдану: встановлено ряд пам'ятників, зокрема, Монумент Незалежності, відкрито підземний ТЦ «Глобус», прибрано великий фонтан (так звану «Рулетку»; у 2011 році його було встановлено у приватному ландшафтному парку в селі Буки Сквирського району. Узимку 2000—2001 рр. на Майдані відбувались акції протесту «Україна без Кучми». 2004 рік — майдан став центром Помаранчевої революції. 2010 рік — відбувались акції протесту проти Податкового кодексу. 2013 рік — 21 листопада, у 9-ту річницю Помаранчевої революції, розпочався Євромайдан — масова акція протесту проти призупинення курсу держави на асоціацію з Євросоюзом. Згодом ці події переросли у Революцію Гідності, що підняло хвилю маніфестацій і протестів проти режиму Віктора Януковича, найбільшу з часів здобуття Україною незалежності. 18—20 лютого 2014 року на Майдані відбувалося силове протистояння, у результаті якого були значні жертви серед протестувальників, Майдан був серйозно пошкоджений; окрім того, у ніч на 19 лютого був спалений Будинок профспілок України. Наметове містечко Євромайдану було розібране лише 9 серпня.