Из-за периодической блокировки нашего сайта РКН сервисами, просим воспользоваться резервным адресом:
Загрузить через dTub.ru Загрузить через ClipSaver.ruУ нас вы можете посмотреть бесплатно Вул. Сербська, 13. Серія 3 "Архітектура Львова vs війна" или скачать в максимальном доступном качестве, которое было загружено на ютуб. Для скачивания выберите вариант из формы ниже:
Роботам не доступно скачивание файлов. Если вы считаете что это ошибочное сообщение - попробуйте зайти на сайт через браузер google chrome или mozilla firefox. Если сообщение не исчезает - напишите о проблеме в обратную связь. Спасибо.
Если кнопки скачивания не
загрузились
НАЖМИТЕ ЗДЕСЬ или обновите страницу
Если возникают проблемы со скачиванием, пожалуйста напишите в поддержку по адресу внизу
страницы.
Спасибо за использование сервиса savevideohd.ru
На минуле відео про мирний будинок в часі війни отримала мільйон відгуків. Як в ті далекі часи коронавірусу... Більшість - позитивні, що відео дало на якусь часинку змогу перепочити, забути про війну, побути в мирному світі. Від тих, хто поїхав, - що хочеться повернутися назад до Львова... За цей зворотній зв'язок я безмежно вам вдячна, друзі 💙💛 Але були і гнівні відгуки, які ділилися на: не можна постити нічого про жодні будинки, бо то засекречена для ворога інформація як можна в часі війни знайти час і бажання писати і знімати не про війну. Тут хочу відповісти. Так розумію, що не можна поширювати інформацію про розташування військових та стратегічних об'єктів, військових частин, захисту пам'яток і локацій музейних колекцій. Чи підлягають мої відео під ті категорії, - мені здалося, що ні. А щодо недоцільності в часі війни невоєнних постів - тут я і сама мала сумніви. Але гадаю, психічне розвантаження теж потрібне, адже жодна людина тепер не має балансу, і нам усім тепер потрібна чимала душевна реабілітація... Це вступ, пробачте, що довгий. А тепер моя нинішня історія. Йду собі Середмістям повз одну кам'яницю, яка завжди завжди була закрита. Я там НІКОЛИ НЕ БУЛА. Так, є у Львові будинки, де я ніколи не була, а хотіла. Чула, що там прекрасно, надзвичайно. І тут відчиняються двері. І люди заходять, і виходять, і заходять. І я наважилася зайти! Було фантастично і знову я зустрілася з надзвичайним мешканцем, який виявився родичем самого Модеста Сосенка - геніального українського художника. А звати цього чоловіка Олег Сосенко і він реставрує величезний вітраж сходової клітки. Але досить балакати! Запрошую до перегляду, де ви побачите: унікальні сходи, в яких павичева сецесія сусідить з неоготикою, нове клеймо на металі, яке я ще не розгадала, ліхтар з вітражем, мереживні скла і світлові колодязі знак емфітевзису (довічної оренди з датою 1633). і чекаю на ваші відгуки і пропозиції! Слава Україні!