Из-за периодической блокировки нашего сайта РКН сервисами, просим воспользоваться резервным адресом:
Загрузить через dTub.ru Загрузить через ClipSaver.ruУ нас вы можете посмотреть бесплатно Біженці: Знайти прихисток в Україні. Гуртожиток или скачать в максимальном доступном качестве, которое было загружено на ютуб. Для скачивания выберите вариант из формы ниже:
Роботам не доступно скачивание файлов. Если вы считаете что это ошибочное сообщение - попробуйте зайти на сайт через браузер google chrome или mozilla firefox. Если сообщение не исчезает - напишите о проблеме в обратную связь. Спасибо.
Если кнопки скачивания не
загрузились
НАЖМИТЕ ЗДЕСЬ или обновите страницу
Если возникают проблемы со скачиванием, пожалуйста напишите в поддержку по адресу внизу
страницы.
Спасибо за использование сервиса savevideohd.ru
Хуршида в Україні вже чотири роки, проте доля її досі не вирішена. Жінка була змушена поїхати з Узбекистану через переслідування. Оскільки в країні її походження немає війни, Хуршиду в Україні не визнають біженкою. Натомість, за міграційним законодавством, вона має право на додатковий захист. «Цей документ в Укаїні мало хто знає. В Києві, може, знають, але тут (на Закарпатті – ред.) – ні», – розповідає жінка. Разом з дочкою та ще понад 30 шукачами притулку вона живе в центрі тимчасового проживання в Мукачеві. «На словах цей документ – додатковий захист – має великі досягнення, проте на ділі – майже ніяких», - каже інший мешканець своєрідного гуртожитку Діяр. Ще дитиною разом із сім’єю він приїхав з Сирії, де почалося переслідування етнічних курдів. Незважаючи на те, що центр тимчасового проживання є відкритим закладом і виконує функцію гуртожитку, адміністрація встановила свої правила. Так, неможна повертатися після 23:00, на відвідування родичами треба просити дозвіл, в будь-який момент можуть перевірити кімнати. «Ми ж не в заручниках у когось, розумієте? Ми нормальні люди. Цей пункт вважається відкритим. То відкрийте двері!» - каже Хуршида. Центр надає дах над головою та продуктовий пайок, але на цьому його функції обмежуються. Інші потреби, такі як, наприклад, теплий одяг, засоби гігієни тощо – держава не забезпечує. «Зараз стає холодно, а в мене немає чобіт та курточки. Ми звернулися до них (адміністрації – ред.), нам сказали писати звернення. Ми написали звернення, але нам щодня кажуть: приходьте завтра! Навіть за продукти, за їжу ми часом маємо боротися», - розповідає шукачка притулку з Гвінеї Камара Фатмата. Минулого року дійшло до того, що люди влаштували акцію протесту, щоб привернути увагу до своїх проблем і потреб, а також заявити про погане ставлення з боку адміністрації. В ООН підтверджують, що умови в центрах дійсно потребують покращення, а люди, які там працюють, часто не мають достатньої кваліфікації. /Настя Канарьова, Олександр Назаров